Є два види радіаційного опромінення: зовнішнє та внутрішнє.
Зовнішнє опромінення (потужність дози в даній точці простору) контролюється дозиметрами в одиницях Зв/год (мкЗв/год).
Внутрішнє опромінення виникає, коли радіонукліди потрапляють у тіло людини.
Шляхи надходження радіонуклідів в організм два:
інгаляційний (з повітрям, що вдихається) і пероральний (з продуктами харчування).
Більшість радіонуклідів мають властивості, близькі до хімічних елементів, у тому числі складається тіло людини. Тому людський організм приймає їх за потрібні йому елементи та затримує їх (накопичує) у відповідних органах. Перебуваючи в органах, радіонукліди продовжують випромінювати і від цієї радіації людині захиститися неможливо.
У продукти харчування потрапляють переважно довгоживучі радіонукліди цезію-137, цезію-134 і стронцію-90, у яких період напіврозпаду близько 30 років.
Єдино ефективний і правильний шлях - це жорсткий і повсюдний радіологічний контроль продуктів харчування та води.
Кількість радіонуклідів у продуктах визначаються спектрометрів.
Для контролю гамма-випромінюючих радіонуклідів (цезію-137, цезію-134, йоду-131 та ін) використовують гамма-спектрометри.
Для контролю стронцію-90, який випромінює тільки бета-частинки, використовується бета-спектрометри. За допомогою бета-спектрометрів можна контролювати також цезій-137, цезій-134, калій-40, оскільки ці радіонукліди мають як гамма-, так і бета-випромінювання.